ВЕНЧУРНЕ ФІНАНСУВАННЯ В МЕДИЦИНІ

Link

Share Button

ВЕНЧУРНЕ ФІНАНСУВАННЯ В МЕДИЦИНІ

Володимир Короленко,
кандидат медичних наук, магістр державного управління у сфері охорони здоров’я

Однією з характерних рис нашого часу є підвищений інтерес до проблем і можливостей біоекономіки – науки, яка визначає оптимальний рівень соціально-економічної діяльності, при якій біологічні системи (у тому числі люди як біологічні істоти) функціонують ефективно та раціонально, не порушуючи їх здатності до регенерації. Це пов’язане зі зростанням потреби підвищення якості життя із пріоритетом здоров’я та умов навколишнього середовища. Біоекономіка має безпосереднє відношення до практичного втілення високих інноваційних технологій, у першу чергу біотехнологій, оскільки їх фінансування здійснюється переважно в рамках так званого венчурного бізнесу.

Венчурний бізнес (скорочено – венчур) – це ризикований науково-технічний або технологічний бізнес. Термін походить від англійського “venture” – “ризиковане підприємство або починання”.

Основним інтенсивним фактором розвитку венчура є високоякісний людський капітал. Засновник біоекономіки, український демограф С.А.Томілін, у своїх працях доводив необхідність “внести принципи економічного мислення до галузі біологічних явищ”. Він показав, “як по-варварському нераціонально споживалося протягом багатьох століть людське життя, які незначні результати, яку жалюгідну “культуру” воно робило як додану вартість, і що незрівнянно більш гідні результати можуть бути отримані шляхом застосування господарських принципів економії до “органічного капіталу”.

Венчурний бізнес має особливе значення в процесах створення ефективної й конкурентоспроможної сучасної економіки. Високі технології, створювані на базі венчура, дозволяють країні з “доганяючою економікою” наблизитися в доступному для огляду майбутньому по душових доходах до розвинених країн світу. Так, наприклад, Нова Зеландія, країна з найбільш розвиненим сільським господарством, залишається в нижній частині списку розвинених країн миру за ВВП на душу населення. У той же час, Сінгапур, що зумів налагодити у себе на високому рівні інноваційний венчурний бізнес, зрівнявся за цим показником з передовими країнами світу. Continue reading

МЕДИЧНІ АКАДЕМІЇ: «ЖИТТЯ БЕЗ НАУКИ – СМЕРТЬ»

Link

Share Button

МЕДИЧНІ АКАДЕМІЇ: «ЖИТТЯ БЕЗ НАУКИ – СМЕРТЬ»

Відомому римському вченому Сенеці належить крилатий вислів Vita sine litteris mors est (“Життя без науки — смерть”).  Схоже, що в українських реаліях нам доведеться не раз згадувати його, щоб не «наламати дров» в процесі змін. Тим більше, що зміни українській медичній науці вкрай потрібні. Найважливіше сьогодні – зберегти й поповнити молодими дослідниками кадровий потенціал. Не допустити його «прохолодження», «вихолощення», «відтоку» за кордон. Медична наука має стати більш ефективною, більш успішною, більш привабливою для молоді. Що ж для цього потрібно? Який світовий досвід, які перспективи? Continue reading

ОГОЛОШЕНО ЛАУРЕАТІВ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ В ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ У 2018 РОЦІ

Link

Share Button

ОГОЛОШЕНО ЛАУРЕАТІВ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ В ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ У 2018 РОЦІ

nobel700

 

 

 

 

 

 

 

 

Лауреатами нобелівської премії з медицини в 2018 році стали американець Джеймс П. Елісон (James P. Ellison) та японець Тасуку Хонджо (Tasuku Honjo) за відкриття терапії онкозахворювань шляхом сповільнення негативної імунної регуляції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Елісон та Хонджо дослідили здатність імунної системи атакувати ракові клітини, “відпускаючи гальма” імунних клітин.

Так, Елісон вивчав білок CTLA-4, який функціонує як “гальма” імунної системи. За умов “відключення” цього білка клітини нашої імунної системи починають атакувати пухлини. Хонджо досліджував інший білок, PD-1, який також впливає на здатність імунної системи активно боротись з раковими клітинами.

За матеріалами https://www.nobelprize.org

ОГОЛОШЕНО ЛАУРЕАТІВ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ В ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ У 2015 РОЦІ

Link

Share Button

ОГОЛОШЕНО ЛАУРЕАТІВ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ В ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ У 2015 РОЦІ

nobel700Лауреатами нобелівської премії з медицини в 2015 році стали ірландець Вільям Кембелл (William C. Campbell) і японець Сатосі Омура (Satoshi Ōmura) за відкриття в галузі боротьби з черв’яками-паразитами, а також китаянка Юю Ту (Youyou Tu) за відкриття в галузі боротьби з малярією.

Nobel_Medicine_Pri_3463824bКембелл і Омура отримають половину премії. Їм вдалося відкрити новий клас ліків на основі авермектинів – продуктів життєдіяльності бактерії Streptomyces avermitilis, що допомогло в лікуванні інфекцій, які переносяться паразитичними черв’яками. Зокрема, їм вдалося в рази знизити захворюваність онхоцеркозом і елефантіазом.

Друга половина дістанеться Ту. Їй вдалося добути артемізинін, екстракт трави Artemisia annua, використання якого значно знижує смертність від малярії.

“Ці два відкриття надали людству можливість для боротьби з цими виснажливими захворюваннями, які щорічно вражають мільйони людей. Наслідки з точки зору поліпшення здоров’я людей і зменшення страждань невимірні”, – йдеться в прес-релізі, розміщеному на сайті Нобелівського комітету.

На премію в 2015 році було номіновано 327 вчених, 57 з них – вперше.

ФРЕНСІС КОЛЛІНЗ: “ТРИ НАУКОВІ ВІДКРИТТЯ, ЩО ЗМІНИЛИ МЕДИЦИНУ”

Link

Share Button

“ТРИ НАУКОВІ ВІДКРИТТЯ, ЩО ЗМІНИЛИ МЕДИЦИНУ”

Інтерв’ю 2012 року з директором Національних інститутів здоров’я США Френсісом Коллінзом: “Три наукові відкриття, що змінили медицину” на порталі Medscape (англ.)

НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ В ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ – 2014

Link

Share Button

nobelprize2014-med

Нобелівської премії у галузі медицини цього року удостоєні американський нейробіолог Джон О’Кіфі і норвезькі дослідники Мері-Брітт і Едвард Мозер – за відкриття двох класів нервових клітин, що допомагають нам орієнтуватися в просторі.

e4760b6f98da35d399301e100be2fa19Наприкінці 1960-х років американський дослідник Джон О’Кіфі (John O’Keefe), перший з нинішніх нобелістів, помітив, що у щурів, які блукають кімнатою, у мозку вмикаються особливі нейрони, чию активність не можна було пояснити просто надходженням до мозку нових візуальних стимулів. З’ясувалося, що ці клітини активуються у відповідь на сукупні особливості ландшафту, що оточує щура в даний момент – нейрони ніби реагували на специфічне місце і на перехід з одного оточення в інше. Подальші експерименти показали, що в гіпокампі дійсно зберігається безліч карт місцевості, кожна з яких кодується особливою комбінацією спеціальних клітин. Їх так і назвали – нейрони місця.

10437600_879667225377937_1193561146638741298_nУ 2005 році норвезькі нейробіологи Мей-Брітт і Едвард Мозер (May-Britt, Edvard Moser) виявили в енторінальной корі іншу групу нервових клітин, які швидко отримали прізвисько GPS-системи мозку. Вони по черзі збуджуються, поки індивідуум пересувається у просторі, – тобто ніби відмічають траекторію руху. Особливість їх у тому, що вмикаються такі нейрони за особливою схемою, розбиваючи простір на шестикутні фрагменти, роблячи його схожим на величезну решітку. Звідси і їх назва – grid-нейрони, або нейрони решітки. Коли в експерименті щур проходив вершину «віртуального» шестикутника, grid-клітина реагувала імпульсом. Їх відмінність від нейронів місця в тому, що grid-клітини просто задають систему координат, в якій мозку зручно описувати конкретний ландшафт і власні переміщення в просторі. За своє відкриття подружжя Мозер удостоїлося честі розділити нинішню Нобелівську премію з Джоном О’Кіфі.

med_medal_introХоча експерименти щодо з’ясування функцій навігаційних нейронів ставили і ставлять – на тваринах, такі клітини, очевидно, є і у людини. Вважається, що саме через загибель таких нейронів при синдромі Альцгеймера хворі втрачають здатність орієнтуватися в просторі вже на ранніх стадіях недуги.

За даними сайту nobelprize.org

«ЕЛЕКТРОННА ШКІРА » З ФУНКЦІЄЮ ПАМ’ЯТІ

Link

Share Button

«ЕЛЕКТРОННА ШКІРА » З ФУНКЦІЄЮ ПАМ’ЯТІ

Група дослідників Техаського університету в Остіні працює над переносним електронним пристроєм, тонким, як тимчасове татуювання . Він буде здатний зберігати і передавати дані про рухи людини, «добувати» діагностичну інформацію , а також переносити ліки через шкіру пацієнта.

Новий пристрій поєднає в собі функції моніторингу за станом хворого і його лікування. Він складається з датчиків, які розпізнають температуру і рух , магніторезистивної оперативної пам’яті і ліків (все це виготовлено з пластичних наноматеріалів ) і основи – липкого пластиру, за своєю м’якістю і пластичністю нагадує шкіру . Довжина «електронної шкіри» з функцією пам’яті – приблизно 4 см, ширина – 2 см, товщина – 0,003 мм.

До початку випробувань прототипу на пацієнтах ще дуже далеко. Пристрій ще необхідно забезпечити джерелом живлення і передавачем даних – настільки ж компактними і бажано гнучкими. Ці функції можуть виконати мініатюрні літієві батареї і RFID- мітки, однак вони все ще занадто жорсткі для такого м’якого, як шкіра, електронного пристрою.

Однак навіть якщо б такі гнучкі компоненти були б доступні, то дані, передані по бездротовій мережі, ще повинні будуть перетворюватися в читабельний цифровий формат, а для передачі сигналів може знадобитися посилення. Наділення ж пристрою товщиною як штучне татуювання такими можливостями – вкрай складне завдання. Тим не менше – перший крок вже зроблений.

За матеріалами статті Son, D. et al. Nature Nanotechnol. http://dx.doi.org/10.1038/NNANO.2014.38 (2014).

УКРАЇНСЬКІ КАРДІОХІРУРГИ ВИКОНАЛИ УНІКАЛЬНУ ОПЕРАЦІЮ НА СЕРЦІ

Link

Share Button

УКРАЇНСЬКІ КАРДІОХІРУРГИ ВИКОНАЛИ УНІКАЛЬНУ ОПЕРАЦІЮ НА СЕРЦІ

Уперше на теренах СНД кардіохірурги Андрій Руснак і Олексій Крикунов з Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова успішно провели малотравматичну ендоскопічну операцію на серці за мінімального розрізу.

Раніше, аби провести таке втручання, робився розтин грудної клітки на 30-40 сантиметрів. Нині  відповідна апаратура вводиться через маленький отвір.

«З допомогою відеокамери і маніпулятора ми виправляли вади клапана, — розповів доктор медичних наук Олексій Крикунов. — Якби працювали за старою технологією, часу витратили б на 1-1,5 години більше. Загалом для пацієнта новий метод набагато кращий. Адже зменшується травматичність, пацієнт менше втрачає крові і приймає ліків. Час одужування теж скорочується. Врахуйте і те, що психологічно хворому легше погодитись на таку операцію, ніж з розтином грудної клітки. Одне слово, за цим методом майбутнє».


Освоїти нову техніку українцям допомагали французькі колеги, зокрема професор французького центру Hôpital Louis Pradel Жан Франсуа Обадья. Поки що для новітньої технології обладнана лише одна операційна.

Французький професор згадує, що першу таку операцію він робив ще у 2000 році у Франції. Наразі ж таке оперування у цій країні стає основним: «У Франції уже близько 95 відсотків операцій проходять саме таким чином. Все через те, що вони є набагато зручнішими і кращими. За такими операціями майбутнє».

Як розповів журналістам головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова кандидат медичних наук Сергій Сіромаха, серцево-судинні захворювання стали однією з визначальних причин смертності.

«Статистика стверджує, що 26 мільйонів українців мають хвороби серцево-судинної системи. Розрахункова потреба в кардіохірургічній допомозі — 35 000 операцій на серці в рік. Усього торік виконано 21 914 операцій, з них в інституті — 5535. Як бачимо, роботи в нас вистачає. Освоєння ендоскопічної кардіохірургії дасть змогу хірургам працювати якісніше. Шлях до серця стане мало травматичним», — сказав С. Сіромаха.

За інформацією газети “Урядовий кур’єр”
Докладніше

Фото: lekpravda.com

ТЕЛЕМЕДИЦИНА ТА ТЕЛЕДЕРМАТОЛОГІЯ: ПЕРШІ КРОКИ В УКРАЇНІ

Link

Share Button

ТЕЛЕМЕДИЦИНА ТА ТЕЛЕДЕРМАТОЛОГІЯ: ПЕРШІ КРОКИ В УКРАЇНІ

В бюлетні Європейської академії дерматології та венерології вийшла стаття професора В.І.Степаненка та В.В. Короленка під назвою “Telemedicine and teledermatology: initial steps in Ukraine” (EADV News, 2013, N47). Автори підкреслили, що українська теледерматологія здатна бути потужним інструментом для максимізації доступності кваліфікованої медичної допомогинаселенню України та мінімізувати витрати. “Вважаємо за доцільне обгрунтоване збереження існуючої мережі шкірно-венерологічних диспансерів з делегуванням їм функцій вузлових теледерматологічних станцій залежно від рівня закладу. Найбільш прийнятним телемедичним механізмом, враховуючи переважно візуальний характер первинного фізикального діагнозу в дерматології, є проведення консультації в реальному часі, з наступним можливим застосуванням теледерматопатології. Для скринінгу на злоякісні пухлини шкіри доцільне широке застосування теледермоскопії за участю підготовлених фахівців у цьому виді діагностики. Світовий досвід доводить, що реалізація теледерматології в українській практиці охорони здоров’я забезпечить значне (40%) заощадження на оплату медичних послуг, підвищити ефективність та доступність (часову та просторову) дерматологічної допомоги для кожного жителя України” – такі висновки роблять автори публікації.

Оригінал статті (англ.)

ФОТОМИТТЄВОСТІ

Link

Share Button

СМУЖКА ШТУЧНО ВИРОЩЕНОГО ЕПІДЕРМІСУ

Тканину створили в дерматологічному інституті (IDI dermatology institute), в місті Помеція, Італія, під керівництвом професора Мікеле де Лука (Michele de Luca) шляхом вирощування людських епідермальних клітин на спеціальному поживному середовищі .
Такий штучний епідерміс придатний для лікування як дефектів шкіри, так і пігментних розладів, зокрема, вітиліго.

Copyright © Mauro Fermariello/Science Photo Library