СЬОГОДНІ ДЕНЬ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПРАЦІВНИКА

Link

Share Button

СЬОГОДНІ ДЕНЬ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПРАЦІВНИКА

 

 

 

 

 

 

Сьогодні українські фармацевти відзначають своє професійне свято. Вітаю вас, друзі! Успіхів вам у Вашій роботі, хай кожен новий день приносить вам задоволення!

З повагою
Володимир Короленко 

ЗНАЙДЕНО ГЕН, ЩО МОЖЕ ЗАХИСТИТИ ВІД ВІЛ

Link

Share Button

ЗНАЙДЕНО ГЕН, ЩО МОЖЕ ЗАХИСТИТИ ВІД ВІЛ

 

 

 

 

 

фото з сайту http://www.hivehealthmedia.com

Дослідники кафедри інфекційних хвороб Королівського Коледжу Лондону, Велика Британія (King’s College London), доктор Керолайн Гужон (Caroline Goujon) та професор Майк Мелім (Mike Malim) вперше виявили ген , потенційно здатний захистити організм від вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). Білок, який кодується геном MX2, ефективно пригнічує здатність вірусу до реплікації, а також вмикає механізм стійкості до ВІЛ, що дає надію на появу в майбутньому нового нетоксичного методу лікування ВІЛ-інфекції.

доктор Керолайн Гужон (фото з сайту http://www.kcl.ac.uk)

 

 

 

 

професор Майк Мелім (фото з сайту http://www.kcl.ac.uk)

 

 

 

Проводячи лабораторні експерименти на двох лініях лейкоцитів, в одній з яких ген MX2 був активований, а в іншій – «вимкнений», дослідники виявили, що в першому випадку відповідний білок, який кодується геном, повністю блокував здатність вірусу, що вже проник у клітину, до реплікації завдяки зв’язуванню з ключовим білком вірусної оболонки і пригніченню процесу самозбірки вірусних частинок. У тих клітинах, де ген MX2 був не активний, вірус успішно реплікувався.

Також білок MX2 запускає в клітинах синтез альфа – інтерферону , що робить їх більш стійкими до ВІЛ.

«Досі ми дуже мало знали про ген MX2 , однак тепер нам відкрилася його захисна антивірусна функція і здатність бити в найбільш вразливу точку життєвого циклу вірусу , – зазначив професор Майк Мелім. – Це відкриває нові можливості з розробки методів нетоксичної терапії. Надалі може бути два шляхи – створити речовину, що імітує функції білка MX2, або ж препарат, який активує ген MX2. Розробка ліків, які стимулюють захисні сили організму, дуже важлива, оскільки відбувається запуск природних процесів, а крім того, виключається проблема розвитку резистентності до препаратів».

Докладніше в публікації журналу Nature

ДЕРМАТОЛОГІЯ У БРАЗИЛІЇ

Link

Share Button

ДЕРМАТОЛОГІЯ У БРАЗИЛІЇ

 Федеративна Республіка Бразилія — найбільша держава в Південній Америці. Її площа складає 8 514 877 км², а населення, за оцінкою 2012 року – 193 946 886 чол. Володіючи величезними земельними ресурсами та запасами корисних копалин, Бразилія має найсильнішу економіку в Латинській Америці та є одним з головних експортерів сільськогосподарської продукції у світі. Країна входить до «Великої двадцятки» економік світу.

Конституція країни, прийнята в 1988 році, гарантує бразильцям право на отримання медичної допомоги безкоштовно, і робить забезпечення цього права обов’язком  держави («Здоров’я є правом і обов’язком держави»). Подібно до Сполучених Штатів Америки, система охорони здоров’я Бразилії зберігає поєднання державних і приватних принципів медичного забезпечення, і деякі пацієнти воліють купувати медичну допомогу у вигляді приватних планів в охороні здоров’я. Порівняння зі США продовжується і в побудові дерматологічної допомоги. В Бразилії нараховується близько 7000 дерматологів, що складає 1 лікар на 28000 населення (цей показник такий же в США).

Докладніше

НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ ВИЛІКУВАННЯ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ

Link

Share Button

НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ ВИЛІКУВАННЯ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ

 Кількість пацієнтів, позбавлених від ВІЛ, зросла до чотирьох. До недавнього часу були відомі лише два випадки, коли хворих вдалося позбавити від ВІЛ.

У 2006 році, під час лікування від ВІЛ, Тімоті Рей Брауну (відомому нині як «берлінський пацієнт») був поставлений діагноз лейкемії. Після лікування за допомогою стовбурових клітин, узятих від людини, яка народилася з генетичною мутацією, що викликає імунітет до ВІЛ-інфекції, Т.Браун був у змозі припинити лікування ВІЛ-інфекції, оскільки захворювання зникло.

Тімоті Браун (фото з сайту www.npr.org)

 

Доцент Дебора Персо (Deborah Persaud) з Університету Джона Хопкінса (США) 3 березня 2013 року на конференції з ретровірусних та опортуністичних інфекцій в Атланті, штат Джорджія, представила перший задокументований випадок вилікування дитини від ВІЛ-інфекції і другий випадок вилікування від ВІЛ взагалі. Доктор Персо описала дворічну дитину з штату Міссісіпі, якій поставили діагноз ВІЛ-інфекції при народженні і відразу ж призначили антиретровірусну терапію. У 18 місяців батьки перестали давати дитині антиретровірусні препарати і забрали її з-під спостереження.  При наступному обстеженні у 23 місяці, незважаючи на 5-місячну відсутність лікування, у дитини було відсутнє вірусне навантаження. Ряд високочутливих тестів підтвердили відсутність ВІЛ-інфекції. Всебічні випробування спростували сумніви, що мати і дитина були ВІЛ-позитивними, коли дитина народилася, і, водночас, сьогодні немає жодних ознак ВІЛ-інфекції у дитини, які можна виявити найчутливішими  доступними засобами. Дослідники вважають, що випадок вилікування дитини зумовлений комбінацією впливу антиретровірусної терапії та особливостей функціонування імунної системи новонароджених, що спонукає до інтенсивного вивчення цих особливостей. Випадок у штаті Міссісіпі також підкреслює важливість виявлення ВІЛ-інфікованих вагітних жінок та розширення доступу до лікування схемами, щоб запобігти інфікуванню від матері до дитини, і відразу ж розпочинати антиретровірусну терапію немовлят, якщо вони народжені ВІЛ-позитивними.

Дебора Персо

(фото з сайту www.hopkinsmedicine.org)

 

На 7-й конференції Міжнародного товариства з дослідження ВІЛ, що проходила 30 червня-3 липня 2013 року в Куала-Лумпурі (Малайзія), Деніел Куріцкес (Daniel R. Kuritzkes) і його колеги з Брігамової та Жіночої лікарні (Brigham and Women’s Hospital) в Бостоні (США) повідомили, що їм вдалося елімінувати вірус імунодефіциту з організму двох дорослих хворих за допомогою пересадки стовбурових клітин.

Деніел Куріцкес виступає в Куала-Лумпурі

(фото з сайту www.bordermail.com.au)

Одному з «бостонських пацієнтів» пересадку кісткового мозку робили три роки тому, іншому – п’ять років тому. Зараз вони перестали отримувати антиретровірусні препарати (один не користується ними 15 тижнів, інший – 7 тижнів), і жодних слідів вірусної  нуклеїнової кислоти в їх крові так і не з’явилося. Дослідники стверджують, що про повне одужання можна буде сказати принаймні через рік, оскільки ВІЛ може знаходитися в організмі латентно.

Пересадку стовбурових клітин робили і «берлінському пацієнту», проте в бостонському варіанті терапії була одне суттєва відмінність. У Берліні хворому теж вводили стовбурові клітини крові, але при цьому вони несли мутантний білок CCR5, який потрібен ВІЛ, щоб проникнути в клітину. Тобто у цих стовбурових клітин спеціально створювалася стійкість до вірусу. У Бостоні ж пересаджували звичайні стовбурові клітини, без будь-яких антивірусних мутацій, діючи за правилами протиракової терапії, оскільки у пацієнтів, крім СНІДу, була ще й лімфома. Тобто єдиним захистом від вірусу були звичайні антиретровірусні препарати.

Дослідники висловили припущення: причиною позбавлення від вірусу стало те, що пересаджені клітини витіснили власні клітини, уражені ВІЛ, і тим самим знищили його потенційні резервуари.

Отримані в Бостоні результати можуть свідчити також про те, що антиретровірусна терапія може бути ефективною й сама по собі, без додаткової підтримки у вигляді генної терапії – адже пересаджені клітини в цьому випадку ніяких спеціальних мутацій не несли.

З іншого боку, пересадка стовбурових клітин не є найбезпечнішою процедурою, тому, оцінюючи можливість практичного використання її як засобу проти СНІДу, потрібно подумати, як зменшити імунні ризики, пов’язані з трансплантацією кісткового мозку.

УКРАЇНСЬКІ КАРДІОХІРУРГИ ВИКОНАЛИ УНІКАЛЬНУ ОПЕРАЦІЮ НА СЕРЦІ

Link

Share Button

УКРАЇНСЬКІ КАРДІОХІРУРГИ ВИКОНАЛИ УНІКАЛЬНУ ОПЕРАЦІЮ НА СЕРЦІ

Уперше на теренах СНД кардіохірурги Андрій Руснак і Олексій Крикунов з Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова успішно провели малотравматичну ендоскопічну операцію на серці за мінімального розрізу.

Раніше, аби провести таке втручання, робився розтин грудної клітки на 30-40 сантиметрів. Нині  відповідна апаратура вводиться через маленький отвір.

«З допомогою відеокамери і маніпулятора ми виправляли вади клапана, — розповів доктор медичних наук Олексій Крикунов. — Якби працювали за старою технологією, часу витратили б на 1-1,5 години більше. Загалом для пацієнта новий метод набагато кращий. Адже зменшується травматичність, пацієнт менше втрачає крові і приймає ліків. Час одужування теж скорочується. Врахуйте і те, що психологічно хворому легше погодитись на таку операцію, ніж з розтином грудної клітки. Одне слово, за цим методом майбутнє».


Освоїти нову техніку українцям допомагали французькі колеги, зокрема професор французького центру Hôpital Louis Pradel Жан Франсуа Обадья. Поки що для новітньої технології обладнана лише одна операційна.

Французький професор згадує, що першу таку операцію він робив ще у 2000 році у Франції. Наразі ж таке оперування у цій країні стає основним: «У Франції уже близько 95 відсотків операцій проходять саме таким чином. Все через те, що вони є набагато зручнішими і кращими. За такими операціями майбутнє».

Як розповів журналістам головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова кандидат медичних наук Сергій Сіромаха, серцево-судинні захворювання стали однією з визначальних причин смертності.

«Статистика стверджує, що 26 мільйонів українців мають хвороби серцево-судинної системи. Розрахункова потреба в кардіохірургічній допомозі — 35 000 операцій на серці в рік. Усього торік виконано 21 914 операцій, з них в інституті — 5535. Як бачимо, роботи в нас вистачає. Освоєння ендоскопічної кардіохірургії дасть змогу хірургам працювати якісніше. Шлях до серця стане мало травматичним», — сказав С. Сіромаха.

За інформацією газети “Урядовий кур’єр”
Докладніше

Фото: lekpravda.com