Цікаві афоризми про здоров’я та медиків

Share Button

Твоє здоров’я – чисте повітря, вода і їжа. Вставай вранці з радістю, лягай спати з посмішкою. Ти радієш, посміхаєшся – значить, ти здоровий. Не лікуй хворобу, лікуй своє життя, живи за законами природи, розуму. Коли немає здоров’я, мовчить мудрість, не може розквітнути мистецтво, не грають сили, марне багатство і безсилий розум.

Геродот Галікарнаський (484 – 425 до н.е.), давньогрецький історик

Здоров’я настільки переважує всі блага життя, що воістину здоровий жебрак щасливіший від хворого короля.

Артур Шопенгауер (1788 – 1860), німецький філософ

 

 

 

Вмілий-бо лікар один від людей багатьох є вартніший –
Вийме стрілу і вигойними ліками рану посипле.

Гомер (8 ст. до н.е.), давньогрецький поет

 

 

Вище благо досягається на основі повного фізичного і розумового здоров’я.

Марк Туллій Цицерон (106 – 43 до н.е.), давньоримський політик

 

 

Медицина насправді є найблагородніше з усіх мистецтв.

Гіппократ (460 – 377 до н.е.), давньогрецький лікар

 

 

 

Розпізнавання хвороби за зовнішнім виглядом – це іскра Божа, за вислуховуванням – надзвичайна майстерність, за допомогою питань – спритність, а за дослідженням пульсу – мистецтво.

Пян Чіао (6 ст. до н.е.), давньокитайський лікар

 

 

Ти, хто ще недавно був недужим,
Лікаря не маєш ображати,
Чи майстерний лікар знов потрібен
Буде – це ніхто не може знати!

Мусліхаддін Абу Мухаммед Абдаллах Ібн-Мушріфаддін Сааді (1181 – 1291), перський поет

 

Лікар повинен мати погляд сокола, руки дівчини, мудрість змії і серце лева.
Лікар повинен бути одягнений у багатий одяг, носити на руці дорогого персня, мати найкращого коня, щоб думи про хліб насущний не відволікали лікаря від турбот про пацієнта.

Абу Алі аль-Хусейн ібн Абдаллах ібн Сіна (Авіценна) (980 – 1037), таджицький лікар-полімат

 

Сумнівні ліки кращі, ніж ніяких.

Авл Корнелій Цельс (25 до н.е. – 50 н.е.), давньоримський лікар

 

 

 

Якщо хворому після розмови з лікарем не стало легше, то це не лікар.

Володимир Михайлович Бехтерєв (1857 – 1927), російський невропатолог, психіатр і психолог

 

 

Перша сходинка до щастя – здоров’я.

Сократ (469 – 399 до н.е.), давньогрецький філософ

 

 

 

Бажання лікуватися – крок до одужання.

Луцій Анней Сенека Молодший (4 до н.е. – 65 н.е.), давньоримський філософ

 

 

 

Медицина – наука, вкрай необхідна для людини в будь-який час, в будь-якому місці і не тільки тоді, коли вона хвора, але і навіть тоді, коли вона здорова. Лікарська діяльність дає вихід до досконалості, до моральності, до пізнання Бога, до досягнення істинного щастя – можна сказати, що це праця в ім’я Творця.

Моше бен Маймон (Маймонід) (1135 – 1204), єврейський лікар-полімат

Якщо лікар, хоч би й славний, занеміг,- він знає: треба
Зразу іншого якогось кликать лікаря до себе;
Він йому з’ясує хворість, що вогнем упала з неба,
Бо сторонній ліпше знає, в чім є хворому потреба.

Шота Руставелі (1172 – 1216), грузинський поет

 

 

Лікар повинен бути майстерним, відданим своїй справі, він повинен завжди допомагати хворому тілу. Лікування він повинен від душі любити, твори вчених лікарів вивчити. Говорити він повинен принадно і привітно, діяти скромно і кмітливо.  Майстерний лікар, який допомагає хворим, нагадує Ісуса Христа мистецтвом своїм. Ісус повертав душу в мертве тіло молитвою, а цей перешкоджає душі вийти з тіла ліків силою. Бачити радий такого лікаря хворий, слухати його він готовий всією душею. Для хворого – ліки навіть поява його. Хворому побачення з ним – порятунок, напій, даний ним, для хворого – жива вода.  Якщо ж він у своєму ремеслі вправний, але грубий та неуважний, то, хоча він хворого і лікує, з іншого боку, він його своєю поведінкою калічить.  А що стосується неосвіченого лікаря, то він є помічником ката. Той людей мечем убиває, а цей зіллям труїть. Безумовно, краще той, а не цей, бо той злочинців умертвляє, а цей – безневинних людей вбиває.  Та не з’явиться ніхто безневинним до ката, та не з’явиться ніхто хворим до такого лікаря.

Нізамаддін Мір Алішер Навої (1441 – 1501), узбецький поет 

Шануй лікаря честю по потребі в ньому, бо Господь створив його, і від Вишнього – лікування, та від царя одержує він дар. Знання лікаря піднесе його голову, і між вельможами він буде в пошані. Господь створив із землі зцілення, і розсудлива людина не буде зневажати ними. Чи не від дерева вода та солодка, щоб пізнана була сила Його? Для того Він і дав людям знання, щоб прославляли Його в дивовижних ділах Його: ними він лікує людину і знищує хворобу його. Приготовляючи ліки, робить з них суміш, і заняття його не закінчуються, і через нього буває благо на лиці землі.

Ієшуа бен Сіра  (3 ст. до н.е.), давньоєврейський філософ

Дух медицини легко зрозуміть.
Великий і малий світ вивчити прийдеться,
А там – нехай усе ведеться,
Як Бог велить!

Йоганн Вольфґанґ фон Ґьоте (1749 – 1832), німецький поет і натураліст

 

Якщо Ви хочете досягти успіху у своїй діяльності, багатства і слави і небес після смерті, Ви повинні всією душею прагнути до зцілення хворого. Ви не повинні зраджувати своїх хворих навіть. ціною власного життя. Ви не повинні пиячити, не повинні творити зло або мати злих товаришів. Ваша мова повинна бути приємною. Ви повинні бути розважливі і завжди прагнути удосконалювати свої знання. Ні про що з того, що відбувається в будинку хворої людини, не слід говорити нікому, хто, користуючись отриманими знаннями, міг би зашкодити хворому або іншому.

Чарака (4 ст. до н.е.), давньоіндійський лікар

10155179_927709217240404_6579928695688909054_nЛікар повинен бути розумним і сповненим почуття обов’язку, бути терплячим і готовим подати пораду. Він у жодному разі не повинен бути п’яницею, жадібним і корисливим. Слід йому любити бідняків, бути милосердним, вірним, богобоязливим і морально-чистою людиною. Якщо він не збагне, в чому суть хвороби, то йому не слід давати ліків, щоб не заплямувати свого імені. А якщо він недосвідчений, то краще не закликати його до хворого і взагалі не вважати за лікаря.

Амірдовлат Амасіаці (1420 – 1496), вірменський лікар

Doktor-Feofil-YAnovskiyДе знайти примирення між шуканням шматка хліба, яке досягається службою, аналізами та заможною практикою, далі науковими прагненнями, які виражаються в читанні лекцій і підготовці до них, власних занять і, нарешті, гуманітарними вимогами, які виражаються у лікуванні незаможних. Перше не можна відкинути, друге не хочеться, а третє? Професор Трітшель говорив мені: “Одне з двох – або наука, або практика з гуманітарними міркуваннями”. Але тепер, більш, ніж коли-небудь, я усвідомлюю, що останнє, тобто робота для бідних, неминуче необхідна, і я від неї ні за що не відмовлюся. Нам іноді здається, що допомога бідним – це добровільне діяння, яке дуже похвальне, але яке з повним правом можна і не робити. Але ні! Ми повинні якомога більше ділитися з іншими. Всі мають однакові права на блага земні. Почати своє особисте, егоїстичне життя (включаючи сюди і наукову діяльність) і закрити очі на інших, яким я можу бути корисний, – я не можу; не можу не тому, що я добрий, чи що, а тому, що інакше чинити несправедливо.

Феофіл Гаврилович Яновський (1860 – 1928), український лікар-терапевт

Томилин 2Безсумнівно, що часткові реформи у викладанні на медичних факультетах дещо розсунули вузький горизонт терапевтичного мислення лікаря, але, принаймні, досі вони не змінили докорінно, якщо можна так висловитися, медичного світогляду лікаря, в центрі якого знаходиться терапія, а на далекій периферії – смутні обриси профілактики. Соціальна обстановка наявного життя вимагає зовсім іншого типу лікаря, в центрі прагнень якого була б профілактика, облямована терапією. …Поки в клiнiцi не зміцниться остаточно свідомість, що в кожному хворому необхідно вирішувати не тільки біологічну, а й соціальну проблему, клініка буде відставати від вимог життя і випускати однобоких терапевтів, а не “організаторів здорового життя”, якими, власне кажучи, повинні бути лікарі.
Сергій Аркадійович Томілін (1877 – 1952), український фахівець з громадського здоров’я, основоположник біоекономіки

HuangtiМедицина не може врятувати від смерті, але спроможна продовжити життя, зміцнити мораль­ність, заохочуючи доброчесність, переслідуючи порок — цього смертельного ворога здоров’я,— може вилікувати багато недуг, що уражують бідне людство, і робить сильнішими державу й народ своїми порадами.

Хуанді, давній китайський імператор (2698–2598 до н.е.)

 

09-septembrieНе слід лікувати очі, не вилікувавши голову, а голову – не звернувши увагу на тіло, а тіло – не оздоровивши душу.

Залмоксис, фракійський лікар (6 ст. до н.е.)

 

Суспільство лише тоді знаходиться в квітучому стані, коли всі його члени здорові, тобто коли народ розвинений фізично й морально. Лише при достатній винагороді за працю збільшиться число шлюбів і народжень, смертність дітей зменшиться, а це величезний виграш для суспільства.

Фрідріх Фрідріхович Мерінг (1822 – 1887), український лікар-терапевт німецького походження

 

 

Загрозливий стан народного здоров’я нерозривно пов’язаний із загальними причинами: крайнім зубожінням населення, небувалим придушенням вільного розвитку всіх духовних і виробничих сил народу.

Овксентій Васильович Корчак-Чепурківський 
(1857 – 1947), український фахівець у галузі громадського здоров’я, один із засновників соціальної медицини

 

Законодавча діяльність повинна бути спрямована перш за все на докорінне поліпшення фізичного й духовного здоров’я народу, соціальних умов його існування. Екологічне оздоровлення кожного регіону республіки має бути забезпечене діяльністю місцевих Рад, а не міністерств.

Андрій Петрович Ромоданов (1920 – 1993), український нейрохірург, фахівець з громадського здоров’я

 

Коли лікар виліковує 10-15 хворих, його готові прославляти, але той, хто запобіг від захворювань тисячі і сотні тисяч чоловік, лишається непомітним, бо ж як оцінити те, що не сталося…

Лев Васильович Громашевський (1887 – 1980), український епідеміолог

Попереджайте хворобу, коли вона тільки настає.
Авл Персій Флакк (34-62), римський поет