Мистецтво збереження здоров’я є ніби засобом доведення кожного людського тіла шляхом збереження необхідних для нього сприятливих умов до того віку, коли настає смерть, звана природною смертю. Основне в мистецтві збереження здоров’я – це є урівноваження необхідних, загальних факторів.
Абу Алі аль-Хусейн ібн Абдаллах ібн Сіна (Авіценна) (980 – 1037), таджицький лікар-полімат
Ми повинні проявляти більшу турботу про збереження здоров’я, ніж про прибуток, що дозволяє нам вільно користуватися тілесними силами.
Ґеорґіус Аґрікола (1494 – 1555), німецький лікар-полімат
Наука медична повинна служити для вигоди і блага народного, і немає нічого бажанішого, ніж сприяти своєю діяльністю і своїми творами загальнонародному благоденству.
Данило Самійлович Самойлович (Сушковський) (1744 – 1805), український лікар, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні медичного товариства.
Першоджерело багатства країни – у продуктивній силі здоров’я людини.
Йоганн Петер Франк (1745-1821), австрійський лікар, засновник соціальної гігієни як самостійної наукової дисципліни.
Суспільство лише тоді знаходиться в квітучому стані, коли всі його члени здорові, тобто коли народ розвинений фізично й морально. Лише при достатній винагороді за працю збільшиться число шлюбів і народжень, смертність дітей зменшиться, а це величезний виграш для суспільства.
Фрідріх Фрідріхович Мерінг (1822 – 1887), український лікар-терапевт
В народному житті народне здоров’я – це величезна підвалина його існування, його сили, його фізичного і духовного розвитку, його політичного і державного майбутнього.
Овксентій Васильович
Корчак-Чепурківський
(1857 – 1947), український фахівець у галузі громадського здоров’я, один із засновників соціальної медицини
Без санітарної освіти населення не може бути ефективною охорона здоров’я. Якісна санітарна освіта – одна із найважливіших сторін діяльності кожного лікаря і, в першу чергу, фахівців профілактичної медицини.
Євген Гнатович Гончарук (1930 – 2004), український фахівець в галузі гігієни та громадського здоров’я
Здоров’я посідає особливе ключове місце у системі людських цінностей. Воно є основою реалізації індивідуальних та суспільних програм, підґрунтям для прогресу у різних сферах буття, включаючи економічну, соціальну, наукову, оборонну, культурну тощо. Усвідомлення суспільством значущості здоров’я обумовлює пошук ефективних стратегій його зміцнення.
Віталій Федорович Москаленко, український фахівець у галузі громадського здоров’я
Зацікавленість у здоровій нації повинна бути як у держави, так і у кожної людини. Тобто обопільна.
Юрій Прокопович Спіженко (1950 – 2010), український хірург, фахівець у галузі громадського здоров’я
Політика громадського здоров’я — це не окремі заходи, до яких можна ситуативно залучати медичних працівників різного профілю, це постійний моніторинг, а також комплексна стратегія і тактика, втілювати котрі можуть лише фахівці нової генерації. Вони мають володіти різноплановими сучасними знаннями в галузі епідеміології, біостатистики, економіки охорони здоров’я, психології тощо.
Олеся Петрівна Гульчій, український фахівець у галузі громадського здоров’я
Ніщо краще не визначає стану справ у державі, ніж стан справ у медицині.
Альберт Швейцер (1875 – 1965), німецький лікар-гуманіст, лауреат Нобелівської премії миру
Головний принцип будь-якої управлінської дії, і в охороні здоров’я, – потрібно знати досить добре старе-минуле, його відсталість – щоб запропонувати нову досконалість.
Євген Сергійович Короленко, український фахівець з організації охорони здоров’я
Законодавча діяльність повинна бути спрямована перш за все на докорінне поліпшення фізичного й духовного здоров’я народу, соціальних умов його існування. Екологічне оздоровлення кожного регіону республіки має бути забезпечене діяльністю місцевих Рад, а не міністерств.
Андрій Петрович Ромоданов (1920 – 1993), український нейрохірург, фахівець з організації охорони здоров’я
Проблема в тому, що в Україні ніхто не обраховує вартість людського життя. Тому всі високі фрази про його цінність залишаються політичними гаслами. Коли ж оперують економічними категоріями — усе стає на свої місця. (…) А в нас поки лише говорять, що життя людини безцінне, натомість ніхто його не цінує.
Віталій Іванович Цимбалюк, український нейрохірург, фахівець з організації охорони здоров’я