ПОРІВНЯННЯ СИСТЕМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ШЕСТИ КРАЇН В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

Link

Share Button

TOPSHOT – An attending physician listens to the breathing of a patient who is recovering after admission to an intensive care unit (ICU) in the coronavirus (COVID-19) patient nursing department of The HMC Westeinde Hospital in The Hague on April 4, 2020. (Photo by Remko DE WAAL / ANP / AFP) / Netherlands OUT (Photo by REMKO DE WAAL/ANP/AFP via Getty Images)

ПОРІВНЯННЯ СИСТЕМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ШЕСТИ КРАЇН В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

За матеріалами огляду Lindsay Maizland та Claire Felter  “Comparing Six Health-Care Systems in a Pandemic” для сайту Council on Foreign Relations

Пандемія коронавірусної хвороби COVID-19 завдала удару по системах охорони здоров’я по всьому світі, ставши лакмусом їхніх можливостей щодо догляду за пацієнтами та захисту медичних працівників в умовах кризи. Пріоритетними для влади у світі стали прагнення здійснити широкомасштабне тестування, звільнити місце в лікарнях та забезпечити наявність критичного медичного спорядження, наприклад, апаратів ШВЛ та масок.

Але результати неоднозначні. Деякі країни швидко запровадили плани пандемічного реагування, які допомогли їм значно обмежити поширення COVID-19. Інші не реагували у ранні терміни, і їхні системи охорони здоров’я були переповнені пацієнтами. У деяких випадках рішення державних та місцевих лідерів, спрямовані на припинення розповсюдження всередині громади, такі як заборони на подорожі та закриття закладів і установ, вплинули на різницю у тому, щоб зробити спалах більш керованим.

До Вашої уваги цей короткий дайджест шести різних систем охорони здоров’я та як вони справляються з пандемією. Continue reading

НАШОГО ЦВІТУ ПО ВСЬОМУ СВІТУ. УКРАЇНЦІ-НОБЕЛІСТИ

Link

Share Button

НАШОГО ЦВІТУ ПО ВСЬОМУ СВІТУ. УКРАЇНЦІ-НОБЕЛІСТИ

Престижних наукових нагород у світі чимало, але першою все ж вважається славнозвісна Нобелівська премія, якою нагороджуються автори найвидатніших відкриттів у галузі фізики, хімії, медицини, фізіології, досягнень у літературі, а також за діяльність, направлену на зміцнення миру.

Серед лауреатів Нобелівської премії поки що немає українців за громадянством. Зокрема, у зв’язку з тим, що протягом останніх століть українські землі належали до різних держав, як-от Російської та Австро-Угорської імперій, де не вітався, а, часто, і відкрито заборонявся розвиток української культури, науки та літератури. Чимало майбутніх вчених емігрували в пошуках кращої долі і, зрештою, прославили своїми досягненнями інші країни.

Водночас серед всесвітньо відомих нобелівських лауреатів є вчені, письменники, діячі культури, які народилися, зростали чи жили і працювали в Україні чи мали українське походження. Серед них є й лауреати премії у галузі фізіології та медицини.

Ілля Ілліч Мечников (1845—1916) — мікробіолог, ембріолог, зоолог та імунолог україно-єврейсько-молдавського походження. Прізвище Мечников являє собою русифікований варіант українського прізвища Спадаренко (від староукраїнського «спадар» — меч), що носив його прадід. Народився у с. Іванівка-Панасівка Куп’янського повіту на Харківщині. Емігрував до Франції через переслідування імперської влади за українофільські настрої. 1908 року Іллі Мечникову разом із німецьким ученим Паулем Ерліхомбуло присуджено Нобелівську премію — «за праці з імунітету». Мечников відкрив (1882) явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету (1883).

Зельман Абрахам Ваксман (1888—1973) — американський вчений, вихідець із с. Нова Прилука Липовецького повіту Київської губернії (тепер Вінницька область). Він здобув Нобелівську премію 1952 року в галузі фізіології та медицини — «за відкриття стрептоміцину — першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу».

 

 

 

Джордж Уолд  (1906 – 1997) – також американський вчений, професор Гарвардського університету, батько якого народився в українському селі поблизу Перемишля. У 1967 році здобув Нобелівську премію за відкриття, пов’язані з первинними фізіологічними та хімічними візуальними процесами ока разом з Рагнаром Гранітом і Голденом Гартлайном. Джордж Уолд виявив у рецепторах сітківки ока (паличках і колбочках) вітаміни А й А2 та з’ясував їхню роль в утворенні зорових пігментів.

Ерік Кандел (нар. 1929) – американський вчений, професор Колумбійського університету в Нью-Йорку,  у своїй нобелівській автобіографії говорить, що його мати народилась в Коломиї, а батько в родині, котра походить з Олеськіва, що знаходяться в Галичині. Він  лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 2000 року за дослідження сигнальної трансдукції у нервовій системі (робота Кендела показала, як медіатори через вторинні посередники і фосфорилювання білків забезпечують формування короткотривалої та довготривалої пам’яті).

Роберт Горвіц (нар. 1947) – американський генетик, лауреат премії 2002 року. Його бабуся по батькові іммігрувала в США на початку XX-го століття з Новгород-Сіверського (Україна), уникаючи переслідувань імперської влади за революційну діяльність, а дід по матері був родом з Остра на Чернігівщині. Основний науковий внесок Горвіца включає в себе дослідження хробака-нематоди Caenorhabditis elegans , в ході яких були відкриті гени-регулятори апоптозу.

Володимир Короленко