УЧАСТЬ У ХІІ КОНГРЕСІ «АПТЕКИ СВІТУ 2023»

Link

Share Button

УЧАСТЬ У ХІІ КОНГРЕСІ «АПТЕКИ СВІТУ 2023»

8 червня 2023 р. представники органів влади, топ-менеджмент фармацевтичного бізнесу різних ланок, професійних асоціацій, освітяни та провідні експерти фармацевтичного ринку зібралися в столиці обговорити найбільш актуальні та болючі теми галузі. ХІІ Конгрес «Аптеки світу 2023», організований Proxima Research International спільно з «МОРІОН» та «Medical Data Menegement» (MDM), — провідна подія, яка зібрала близько 300 професіоналів фармацевтичної галузі з усієї країни та зарубіжжя. Подальше регулювання аптечної діяльності, перші результати запровадження електронного (е-) рецепта на всі рецептурні препарати, фармацевтичні кадри, освіта та самоврядування — ключові теми дискусій та обговорень Конгресу «Аптеки світу 2023».

Мобільні аптечні пункти та забезпечення ліками в сільській місцевості стали головними темами для дискусій під час конгресу.

Цього року влада виступила з ініціативою запровадити мобільні аптечні пункти, декларуючи благородну мету — забезпечити доступ до лікарських засобів жителів сіл, в яких відсутні стаціонарні аптеки. За словами Сергія Кузьміних, народного депутата України, голови підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, відповідні зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови) найближчим часом планується передати на розгляд Уряду.

Але з боку ринку багато питань лишаються відкритими. По-перше, для придбання рецептурного препарату пацієнту все одно необхідно звертатися до лікаря. По-друге, як в аптечному мобільному пункті погасити е-рецепт за відсутності стабільного інтернет-зв’язку? Очевидно, що без встановлення на відповідному транспорті супутникового модема це неможливо. Чи не доцільніше створити сприятливі умови для відпуску ліків через фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП)?

За словами Володимира Короленка, заступника голови Державної служби України з лікарських засобів та конт­ролю за наркотиками (Держлікслужба), відповідь на поставлені запитання має стратегічні та тактичні аспекти. Так, у Держлікслужбі наразі завершено розробку так званого self-screening профільного законодавства щодо його відповідності законодавству ЄС, яке стосується діяльності цього органу. Результати самоперевірки показали, що більш ніж на 80% норми європейського законодавства імплементовано. Багато роботи передбачає імплементація нового Закону України «Про лікарські засоби». Вже опрацьовується питання створення єдиного органу державного контролю у сфері обігу лікарських засобів. Наразі найбільш доцільним варіантом вбачається створення такого органу саме на базі Держлікслужби, оскільки більшість функцій, притаманних новому органу, здійс­нюється саме нею.

Що стосується мобільних аптечних пунктів, то, за словами В. Короленка, в умовах війни влада шукає будь-які можливості забезпечити українців доступними і якісними ліками. Після запуску такого механізму ретельно аналізуватимуться у тому числі сильні і слабкі сторони відповідного рішення.

Більш детально на запланованих змінах до Ліцензійних умов щодо мобільних аптечних пунктів зупинився Олександр Котов, начальник Управління оптової та роздрібної торгівлі Держлікслужби. Аналіз Ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами показав, що лише 28% загальної кількості аптечних закладів працюють у сільській місцевості.

Планується, що мобільні аптечні пункти функціонуватимуть у тих селах, де немає стаціонарних аптечних закладів. Як тільки стаціонарний аптечний заклад відкривається в такому селі, аптека на колесах перестає там функціонувати. Ліцензіат буде зобов’язаний подати до територіального органу Держлікслужби та органу місцевого самоврядування маршрут курсування мобільного аптечного пункту. При цьому в таких аптечних пунктах дозволятиметься реалізація як безрецептурних, так і рецептурних препаратів.

Інші пропозиції органів влади в контексті підвищення доступності ліків для сільського населення — спрощення вимог до аптек у селі та до кваліфікаційних вимог персоналу аптечних закладів у сільській місцевості. Відповідний проєкт змін до Ліцензійних умов вже розроблений і виносився на громадське обговорення у травні поточного року.

О. Котов відзначив проблематику низького рівня залученості аптечних закладів саме при лікувально-профілактичних закладах до програм реімбурсації лікарських засобів. З цього приводу також є напрацювання Держлікслужби, які полягають у зобов’язанні аптечних закладів при лікарнях укладати договори про реімбурсацію лікарських засобів та медичних виробів з Національною службою здоров’я України.

В умовах воєнного стану Держлікслужба здійснює ліцензування господарської діяльності, але контроль, за словами О. Котова, на жаль, не працює у повному обсязі у зв’язку з призупиненням проведення планових перевірок, а позапланові проводяться за погодженням із МОЗ за наявності загрози, що чинить негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.

За матеріалом “Щотижневика Аптека”

УЧАСТЬ У ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОМУ ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ФОРУМІ

Link

Share Button

УЧАСТЬ У ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОМУ ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ФОРУМІ

Автор сайту від імені Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками 15 березня 2023 року презентував пріоритети та ключові напрями діяльності на вебінарі для представників польського фармацевтичного бізнесу, організованому Польським агентством інвестицій і торгівлі (PAIH) та амбасадою Польщі в Україні. В рамках заходу розглядалися поточний стан медичної та фармацевтичної галузі в Україні, можливості співпраці між українськими та польськими партнерами у медичній та фармацевтичній галузях, проведено експертні семінари.

Захід проведено з метою підтримки польсько-українського економічного співробітництва у зазначених сферах, сприяння виходу польських компаній на український ринок, координації участі польського бізнесу у повоєнній відбудові України.

Автор сайту ознайомив польську аудиторію з актуальною нормативно-правовою базою щодо контролю якості лікарських засобів, ліцензування у фармацевтичній сфері, сертифікації виробництва ліків та державного ринкового нагляду, представив запроваджену в Держлікслужбі політику якості. «Згідно з Державним реєстром лікарських засобів України, в Україні зареєстровано 352 лікарські засоби польського виробництва 33 польських виробників, 16 польських компаній є власниками 243 реєстраційних посвідчень на лікарські засоби. Відповідно до бази даних Держлікслужби, протягом останніх 5 років обіг лікарських засобів польського виробництва розпорядженнями Держлікслужби не заборонявся», – зазначив Володимир Короленко. Він також акцентував увагу на євроінтеграційних аспектах міжнародної діяльності Держлікслужби та запросив польських партнерів до подальшої співпраці для забезпечення українських споживачів ефективними, якісними та доступними лікарськими засобами та медичними виробами.

СПРОБА ПІДКУПУ КЕРІВНИКА ДЕРЖЛІКСЛУЖБИ

Link

Share Button

СПРОБА ПІДКУПУ КЕРІВНИКА ДЕРЖЛІКСЛУЖБИ

09.12.2022 року  в приміщенні Держлікслужби було затримано іноземного підприємця, який  намагався  «вирішити» інтереси своєї аптечної мережі  та запропонував неправомірну вигоду голові Держлікслужби. Підприємця  викрили при передачі неправомірної вигоди у розмірі 10 тис. дол. США.

Розслідування злочину було здійснено спільно Національним антикорупційним бюро України,  Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Службою безпеки України. Слідством встановлено, що іноземець намагався передати керівнику Держлікслужби кошти, аби той посприяв і надав відповідний дозвіл для швидкого ввезення лікарських засобів які містять наркотичні  речовини і прекурсори, вільний обіг яких заборонено.

Докладну інформацію також опубліковано на офіційних сайтах та на сторінках соціальних мереж  НАБУСАП та СБУ.

11.12.2022 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду застосував до підприємця запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 4 млн 962 тис грн. Йому повідомили підозру за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України.

Зустріч керівництва Держлікслужби з правоохоронцями

ВІД ШТРАФІВ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ЛІЦЕНЗІЇ – ПОКАРАННЯ ЗА БЕЗРЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК АНТИБІОТИКІВ

Link

Share Button

ВІД ШТРАФІВ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ЛІЦЕНЗІЇ – ПОКАРАННЯ ЗА БЕЗРЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК АНТИБІОТИКІВ

(Світлана Тернова, редактор ThePharmaMedia, 26 липня 2022 року)

З 1 серпня 2022 року аптеки відпускатимуть антибіотики виключно за рецептами. Якщо ця норма буде проігнорована, порушників чекають санкції.

Які саме, як підготуватися, аби не відхилитися від правил ненавмисно і чи можна оскаржити вердикт контролерів? Про це – розмова із заступником голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Володимиром КОРОЛЕНКОМ.

Рецепт – не тільки електронний

Поясніть детальніше суть перехідної моделі, яка працюватиме до моменту запровадження рецептурного відпуску на всі Rx-препарати.

– З 1 серпня 2022 року аптеки здійснюватимуть відпуск антибактеріальних лікарських засобів на підставі:

  • електронного рецепта,
  • рецепта у паперовій формі, виписаного на рецептурному бланку форми №1 (ф-1),
  • інформаційної довідки (у разі відсутності технічної можливості реєстрації відпуску антибактеріального ЛЗ за е-рецептом в системі), яка за таких умов прирівнюється до рецепта.

Електронний рецепт виписується на одне найменування антибактеріального ЛЗ за його міжнародною непатентованою назвою (МНН).

Термін дії е-рецепта становить 30 календарних днів з моменту видачі.

Під час виписування е-рецепта на антибіотик пацієнту надається інформаційна довідка в паперовій формі (із номером е-рецепта, кодом підтвердження та інформацією про виписаний препарат, передбаченою рецептурними бланками форми № 1). Така довідка формується електронною системою й завіряється особистим підписом та печаткою лікаря.

Поки що проєкт охопить не всі регіони держави. Планується встановити винятки в територіальних громадах, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Перелік таких територіальних громад затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 р. № 75. Continue reading

ПРЕЗЕНТАЦІЯ В КИЇВСЬКІЙ ШКОЛІ ЕКОНОМІКИ ЗВІТУ ПРО ВТРАТИ ТА ПОТРЕБИ НА ВІДНОВЛЕННЯ ЗРУЙНОВАНИХ ОБ‘ЄКТІВ

Link

Share Button

ПРЕЗЕНТАЦІЯ В КИЇВСЬКІЙ ШКОЛІ ЕКОНОМІКИ ЗВІТУ ПРО ВТРАТИ ТА ПОТРЕБИ НА ВІДНОВЛЕННЯ ЗРУЙНОВАНИХ ОБ‘ЄКТІВ

В Київській школі економіки 15 липня 2022 року відбулася зустріч, присвячена презентації останніх оцінок збитків, втрат та потреб у відновленні країни за ключовими секторами економіки, підходам до обрахунків та обговоренню кореляції між цими цифрами.
У заході взяли участь: президент Київської школи економіки, радник керівника Офісу Президента України Тимофій Милованов, заступник Міністра розвитку громад і територій Іван Лукеря, секретар Національної ради з відновлення України від наслідків війни, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Данило Гетманцев, представники державного та приватного секторів економіки. Від Держлікслужби участь узяв заступник Голови Володимир Короленко.
Було презентовано та обговорено Звіт про оцінку прямих, непрямих втрат та оцінку потреб на відновлення зруйнованих об‘єктів, підготовлений аналітичною командою Київської школи економіки спільно з Міністерством розвитку громад і територій та іншими державними органами за координації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. За наведеними даними, потреба у відновленні зруйнованих активів становить $165.1 млрд або 4.8 трлн гривень. Оцінка враховує лише відбудову обʼєктів, але не враховує запровадження нових стандартів у будівництві, потреб у модернізації тощо.

ЧИ Є ДЕФІЦИТ ЛІКІВ? СКІЛЬКИ АПТЕК ПРАЦЮЄ ЗАРАЗ? ПРО ЯКІ НОВОВВЕДЕННЯ ВАРТО ЗНАТИ ФАРМАЦЕВТУ? ІНТЕРВ’Ю ЖУРНАЛУ “МІСТЕР-БЛІСТЕР”

Link

Share Button

ЧИ Є ДЕФІЦИТ ЛІКІВ? СКІЛЬКИ АПТЕК ПРАЦЮЄ ЗАРАЗ? ПРО ЯКІ НОВОВВЕДЕННЯ ВАРТО ЗНАТИ ФАРМАЦЕВТУ? ВІДПОВІДІ НА ЦІ ПИТАННЯ ДАЛА ДЕРЖЛІКСЛУЖБА 

Відповів на питання «Містера Блістера» заступник Голови Держлікслужби Володимир Короленко

Як Держлікслужба працює під час війни?

Держлікслужба продовжує працювати в щоденному режимі. Спільно з МОЗ займається забезпеченням постачання ліків та медичних виробів, контролює ціни на лікарські засоби, адаптує нормативно-правову базу за воєнних умов. Для того щоб українці мали актуальну інформацію щодо доступності аптечних закладів та наявності в них окремих категорій лікарських засобів спільно з МОЗ та іншими відомствами створили інформаційну систему, яка постійно наповнюється та оновлюється.

Чи є зараз дефіцит лікарських засобів?

Загрози дефіциту лікарських засобів вже немає. Більшість імпортерів вже відновили свою роботу. Є певні проблеми з логістикою: бойові дії в певних регіонах ускладнили або зробили неможливим перевезення ліків, а склади з препаратами в зонах бойових дій заблоковані. Проте, логістика налагоджується, аптеки працюють, асортимент ліків збільшується.

МОЗ і Держлікслужба вживають заходів для запобігання дефіциту лікарських засобів. Перевірити інформацію про наявність лікарських препаратів в окремому регіоні/місті/населеному пункті можна за допомогою відповідних онлайн платформ, таких як tabletki.ua чи geoapteka.ua. На цих сайтах можна дізнатися про наявність в аптеках необхідних ліків і про те, де працюють найближчі аптеки.

Скільки аптек працює в Україні зараз?

Відповідно до даних ліцензійного Реєстру з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, в областях України, де зараз не ведуться активні військові дії та на звільнених територіях, кількість працюючих аптечних закладів становить – 17 573.

Кількість та стан аптечних закладів на територіях, окупованих росією або на яких ведуться активні бойові дії аналізувати складно. Є офіційно підтверджена інформація про пошкодження та пограбування 397 аптек.

Однією з основних причин того, що деякі аптеки не могли працювати, був відтік кадрів. 97% персоналу аптек – це жінки, які виїхали, рятуючи дітей. На сьогодні в деокупованих регіонах люди повертаються та йде відновлення інфраструктури, зокрема і аптечної мережі. Continue reading