УЧАСТЬ У ХІІ КОНГРЕСІ «АПТЕКИ СВІТУ 2023»
8 червня 2023 р. представники органів влади, топ-менеджмент фармацевтичного бізнесу різних ланок, професійних асоціацій, освітяни та провідні експерти фармацевтичного ринку зібралися в столиці обговорити найбільш актуальні та болючі теми галузі. ХІІ Конгрес «Аптеки світу 2023», організований Proxima Research International спільно з «МОРІОН» та «Medical Data Menegement» (MDM), — провідна подія, яка зібрала близько 300 професіоналів фармацевтичної галузі з усієї країни та зарубіжжя. Подальше регулювання аптечної діяльності, перші результати запровадження електронного (е-) рецепта на всі рецептурні препарати, фармацевтичні кадри, освіта та самоврядування — ключові теми дискусій та обговорень Конгресу «Аптеки світу 2023».
Мобільні аптечні пункти та забезпечення ліками в сільській місцевості стали головними темами для дискусій під час конгресу.
Цього року влада виступила з ініціативою запровадити мобільні аптечні пункти, декларуючи благородну мету — забезпечити доступ до лікарських засобів жителів сіл, в яких відсутні стаціонарні аптеки. За словами Сергія Кузьміних, народного депутата України, голови підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, відповідні зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови) найближчим часом планується передати на розгляд Уряду.
Але з боку ринку багато питань лишаються відкритими. По-перше, для придбання рецептурного препарату пацієнту все одно необхідно звертатися до лікаря. По-друге, як в аптечному мобільному пункті погасити е-рецепт за відсутності стабільного інтернет-зв’язку? Очевидно, що без встановлення на відповідному транспорті супутникового модема це неможливо. Чи не доцільніше створити сприятливі умови для відпуску ліків через фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП)?
За словами Володимира Короленка, заступника голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), відповідь на поставлені запитання має стратегічні та тактичні аспекти. Так, у Держлікслужбі наразі завершено розробку так званого self-screening профільного законодавства щодо його відповідності законодавству ЄС, яке стосується діяльності цього органу. Результати самоперевірки показали, що більш ніж на 80% норми європейського законодавства імплементовано. Багато роботи передбачає імплементація нового Закону України «Про лікарські засоби». Вже опрацьовується питання створення єдиного органу державного контролю у сфері обігу лікарських засобів. Наразі найбільш доцільним варіантом вбачається створення такого органу саме на базі Держлікслужби, оскільки більшість функцій, притаманних новому органу, здійснюється саме нею.
Що стосується мобільних аптечних пунктів, то, за словами В. Короленка, в умовах війни влада шукає будь-які можливості забезпечити українців доступними і якісними ліками. Після запуску такого механізму ретельно аналізуватимуться у тому числі сильні і слабкі сторони відповідного рішення.
Більш детально на запланованих змінах до Ліцензійних умов щодо мобільних аптечних пунктів зупинився Олександр Котов, начальник Управління оптової та роздрібної торгівлі Держлікслужби. Аналіз Ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами показав, що лише 28% загальної кількості аптечних закладів працюють у сільській місцевості.
Планується, що мобільні аптечні пункти функціонуватимуть у тих селах, де немає стаціонарних аптечних закладів. Як тільки стаціонарний аптечний заклад відкривається в такому селі, аптека на колесах перестає там функціонувати. Ліцензіат буде зобов’язаний подати до територіального органу Держлікслужби та органу місцевого самоврядування маршрут курсування мобільного аптечного пункту. При цьому в таких аптечних пунктах дозволятиметься реалізація як безрецептурних, так і рецептурних препаратів.
Інші пропозиції органів влади в контексті підвищення доступності ліків для сільського населення — спрощення вимог до аптек у селі та до кваліфікаційних вимог персоналу аптечних закладів у сільській місцевості. Відповідний проєкт змін до Ліцензійних умов вже розроблений і виносився на громадське обговорення у травні поточного року.
О. Котов відзначив проблематику низького рівня залученості аптечних закладів саме при лікувально-профілактичних закладах до програм реімбурсації лікарських засобів. З цього приводу також є напрацювання Держлікслужби, які полягають у зобов’язанні аптечних закладів при лікарнях укладати договори про реімбурсацію лікарських засобів та медичних виробів з Національною службою здоров’я України.
В умовах воєнного стану Держлікслужба здійснює ліцензування господарської діяльності, але контроль, за словами О. Котова, на жаль, не працює у повному обсязі у зв’язку з призупиненням проведення планових перевірок, а позапланові проводяться за погодженням із МОЗ за наявності загрози, що чинить негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.
За матеріалом “Щотижневика Аптека”
КРУГЛИЙ СТІЛ В АСС, ПРИСВЯЧЕНИЙ БОРОТЬБІ З ФАЛЬСИФІКОВАНИМИ ЛІКАМИ
Цей унікальний консенсус між зацікавленими сторонами може підштовхнути необхідні зміни для гармонізації української регуляторної системи з європейськими нормами та стандартами у боротьбі з фальсифікованими та підробленими лікарськими засобами, а також повної імплементації Конвенції Medicrime до українського законодавства та впровадження верифікації. Це допоможе забезпечити українському пацієнту доступ українських пацієнтів до безпечних та належної якості ліків і медичних виробів.
Автор сайту говорив про основні цінності у сфері забезпечення якісними ліками, про вектор превенції та взаємодії з правоохоронними органами через мережу меморандумів про співпрацю, про роботу Держлікслужби в комітеті MEDICRIME.
