УЧАСТЬ У ЧЕРГОВОМУ ЗАСІДАННІ ПРЕЗИДІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

13 липня 2022 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України, де було, зокрема, заслухано і обговорено доповідь першого заступника генерального директора з наукової роботи Науково-технічного комплексу (НТК) «Інститут монокристалів» НАН України (Харків) член-кореспондента НАН України Валентина Чебанова «Хімічні дослідження для

Член-кореспондент НАН України Валентин Чебанов

вітчизняної фармації як складова національної безпеки». За словами доповідача, національна безпека країни ґрунтується насамперед на здоров’ї її громадян, а тому медична і фармацевтична галузі є її ключовими складовими, що наочно демонструють як пандемія COVID-19, так і війна росії проти України. Установи НАН України активно залучені до наукових і науково-технологічних розробок фармацевтичного спрямування, вони є важливою частиною української фармацевтичної галузі і, відповідно, системи національної безпеки.

Доктор медичних наук Володимир Короленко

Участь в обговоренні цього питання взяв заступник голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Володимир Короленко, який наголосив: «Фармацевтична галузь є дійсно важливим сектором нашої економіки і багато в чому визначає, зокрема, національну безпеку України, її обороноздатність, життєдіяльність країни, та вирізняється великою наукоємністю і потребує тісної міжгалузевої кооперації. Розвиток фармацевтичної галузі тісно пов’язаний із науковими дослідженнями у різних галузях знань, технічними, технологічними досягненнями й інноваціями.

Поза сумнівом, розвиток вітчизняної фармацевтичної промисловості є одним із ключових напрямів економічного зростання України, сприяння відновленню й примноженню людського капіталу. З огляду на реалії світового розвитку фармацевтичної сфери, постає питання збільшення частки національного продукту за рахунок не лише виробництва препаратів-генериків, а й трансферу технологій та виведення на ринок інноваційних препаратів, які потребують активної участі інститутів Академії наук у розробленні нових інноваційних молекул, активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) та готових лікарських форм».

На завершення свого виступу він зауважив, що минулого року Держлікслужба і НАН України підписали Меморандум про партнерство, головною метою якого є об’єднання зусиль у галузі розроблення і впровадження нових стандартів контролю якості лікарських засобів для гармонізації нормативно-правової бази України з вимогами директив Європейського Союзу (що особливо актуально зараз, коли ми стали кандидатом у члени ЄС), а також здійснення моніторингу якості задля запобігання фальсифікації лікарських засобів. «Держлікслужба відзначає високий рівень і комплексність наукових досліджень, які проводяться інститутами НАН у галузі фармакоорієнтованої хімії. Переконаний, що українська фармацевтична сфера має всі перспективи інноваційного розвитку, не в останню чергу, завдяки інститутам Національної академії наук України», – підкреслив Володимир Короленко.

За матеріалами прес-служб НАН України та Держлікслужби

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 13 липня 2022 року (Вісн. НАН України, 2022, No 9)

УЧАСТЬ У КРУГЛОМУ СТОЛІ “НАУКОВО-ОСВІТНЯ ДИПЛОМАТІЯ: НОВІ ВИКЛИКИ ТА ЗАВДАННЯ”

Взяв участь у круглому столі «Науково-освітня дипломатія: нові виклики і завдання», організованому громадською Національною академією наук вищої освіти України (президент – акад. Станіслав Табачников).
 У доповіді “Перспективи модернізації вищої медичної та фармацевтичної освіти в умовах соціально-економічних та геополітичних змін” висвітлив глобальні соціально-економічні і політичні тренди, що впливають на розвиток суспільства в умовах BANI-світу, розкрив роль і місце медичної та фармацевтичної освіти у структурі людського потенціалу, а також сформулював напрямки модернізації вищої медичної та фармацевтичної освіти в Україні: запровадити психологічне тестування для визначення стартової мотивації, здатності до нелінійного мислення та професійної придатності; вдосконалити механізми підготовки кадрів (до- та післядипломної освіти за принципом “освіта протягом життя”), а саме посилити практичну спрямованість підготовки фахівців (дуальність), використання інноваційної і науково-творчої складової; широко запроваджувати у медичну та фармацевтичну освіту компетентісний підхід, метою якого є комплексний розвиток світогляду і здобуття компетентностей, а також забезпечити проходження курсів з набуття гнучких навичок (soft skills) ще на етапі додипломної медичної та фармацевтичної освіти, для ефективного застосування їх під час подальшого навчання та згодом на робочому місці.
Резюмуючи доповідь, підкреслив, що формування оновленої геополітичної системи створює нові можливості для України за всіма векторами розвитку. Освіта як одна з основних складових людського капіталу і, відповідно, людського потенціалу нашої країни покликана стати однією з головних передумов побудови України як сучасної конкурентоспроможної європейської економіки.

КНУ ПІДПИСАВ МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ З ДЕРЖЛІКСЛУЖБОЮ

Про співпрацю в межах фахової підготовки кадрів у сфері охорони здоров’я та їх безперервного професійного розвитку йшлося під час підписання Меморандуму про співпрацю між Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками й  Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

Подія відбулася 9 червня 2022 року в головному навчальному корпусі КНУ. Підписантами Меморандуму виступили ректор Університету Володимир Бугров і Голова Держлікслужби Роман Ісаєнко.

Володимир Бугров зауважив: «Підписавши Меморандум, ми закріпили партнерську взаємодію, що дасть вагомий поштовх щодо розвитку співробітництва у забезпеченні практикоорієнтованого навчання та формування умінь і навичок практичної діяльності студентами Університету».

Відповідно до Меморандуму, співпраця передбачається за такими напрямами:

• організація та проведення спільних досліджень, що сприятимуть розвитку системи охорони здоров’я на національному та регіональному рівнях;
• організація та проведення спільних круглих столів, конференцій, шкіл;
• розроблення та реалізація тренінгів, сертифікатних програм тощо;
• розроблення і втілення комунікативних програм з популяризації змін в охороні здоров’я.

Довідково. Київський національний університет імені Тараса Шевченка — один з провідних університетів не лише України, а й світу. КНУ вже одинадцять років поспіль представлений у світовому рейтингу університетів QS World University Rankings від британської консалтингової компанії Quacquarelli Symonds, цьогоріч покращивши свої позиції на 8 пунктів за оцінкою академічної репутації.